Ви зараз переглядаєте УЧАСТЬ ВИКЛАДАЧІВ У СЕСІЇ ІЗ СПРИЯННЯ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ “РОЛЬ ОСВІТИ І НАУКИ У СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ”

УЧАСТЬ ВИКЛАДАЧІВ У СЕСІЇ ІЗ СПРИЯННЯ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ “РОЛЬ ОСВІТИ І НАУКИ У СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ”

  • Категорія запису:Новини

30 листопада у м. Кам’янець-Подільський відбулась сесія із сприяння кластеризації “Роль освіти і науки у смарт-спеціалізації та кластеризації територій”. Захід організовано в рамках проєкту «Сприяння економічному зростанню в Кам’янець-Подільській громаді», що фінансується за кошти Європейського Союзу (ЄС) в рамках програми “Мери за економічне зростання”.

Теми SMART – спеціалізації, зелений курс ЄС, розвиток агротехнологій та легкої промисловості в регіоні, важливість теми mil tech дозволяють чітко визначити наступні орієнтири та кроки для представників малого та середнього бізнесу.

Програма заходу включала чотири блоки:

1 блок (публічні виступи стосовно політик і стандартів ЄС);

2 блок (теми легкої промисловості та агротехнологій);

3 блок (теми mil tech);

4 блок (теми формальної та неформальної освіти).

У заході взяли участь запрошені експерти Хмельницького національного університету від швейного кластеру Podillia Fashion Cluster, які провели панельну дискусію довкола теми легкої промисловості.

Хмельницький національний університет представляли Оксана Захаркевич, Галина Швець, Юлія Кошевко (кафедра технології і конструювання швейних виробів) та Людмила Буханцова (кафедра індустрії моди в легкій промисловості).

На сьогодні освітяни та науковці ХНУ активно реалізовують та комерціоналізовують свій науковий потенціал, сприяючи економічному зростанню бізнесу. Спікери виступили з розробленими дорожніми картами щодо реалізації проектів, направлених на розвиток легкої промисловості регіону та України в цілому:

1.Людмила Буханцова розкрила питання циркулярної економіки на прикладі переробки текстильних відходів. Презентувала науково-прикладний підхід до переробки текстильних відходів та покрокові дії, які описано в дорожній карті до 2030.

2. Галина Швець у дуеті з Василем Сучеком говорили про коноплярство, як сировинну базу для швейної галузі України. Була представлена дорожня карта щодо реалізації проекту по вирощуванню сировини, виготовленню текстильних конопляних полотен та їх сертифікацію.

3. Оксана Захаркевич, авторка інвестиційного проєкту швейного кластеру, окреслила можливість трансформації бізнесової, освітньої та наукової діяльності через ревіталізацію п’ятого корпусу ХНУ у швейну кластерну фабрику.

4. Юлія Кошевко розповіла про неформальний підхід в освіті дорослих. Вона презентувала колективну авторську програму, яка реалізовується через Fashion Training Center на базі ХНУ і стала дієвим інструментом підготовки кадрів для легкої промисловості.

Виступи спікерів та активні дискусії стали платформою для обміну ідеями, що розкрили шляхи до розвитку та інновацій. Вони сприяли виникненню нових знайомств та можливостей для співпраці. Щира подяка організаторам форуму! Висловлюємо надію, що ця подія стане поштовхом для подальшої синергії науки, освіти та бізнесу!

Кафедра технології і конструювання швейних виробів