25 квітня 2012 року в ХНУ відбувся традиційний щорічний конкурс молодих дизайнерів одягу “Барви Поділля-2012”. Цього року конкурс набув статусу Всеукраїнського, адже до нас завітали гості із Мукачева, Львова, Тернополя, Полтави. Конкурс “Барви Поділля” був заснований у 1992 році, тож у цьому році він відсвяткував свій двадцятирічний ювілей.

Диплом «Гран-прі», тобто абсолютну перемогу у ювілейному конкурсі завоювала студентка 5 курсу кафедри технології та конструювання швейних виробів ХНУ Олена Добровольська із колекцією «Деструктивний погляд».

Цікавою є її розповідь про власну творчість, про моду, про своє життя.

Олена, розкажіть, будь ласка, про власний творчий шлях.

Шити одяг почала ще в дитинстві, коли бабуся вперше показала, як тримати голку в руках. Ще в дошкільному віці любила перешивати мамині речі, а пізніше, користуючись журналами навчилась кроїти одяг із тканини.

В шкільні роки відвідувала гурток «М’яка іграшка», приймала участь у виставках. Після 9-ого класу вступила у Вінницький коледж конструювання одягу і підприємництва, де отримала диплом молодшого спеціаліста, потім у Вінницький Інститут конструювання одягу і підприємництва, де здобула освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр». Під час навчання в інституті почала створювати колекції одягу, які демонструвала на конкурсі «Печерські каштани» у Києві та благодійному показі для допомоги дітям–інвалідам, неодноразово брала участь у фестивалі «Вінницький подіум», інститутських показах моделей одягу. Під час навчання в інституті працювала костюмером в танцювальній студії «Ніка». Проходила стажування у салоні весільного одягу «Вінея», а після закінчення інституту працювала в ательє.

У 2011 році вступила в Хмельницький національний університет, а колекція «Деструктивний погляд» є завершенням мого навчання – це мій дипломний проект.

Було б цікаво дізнатись, що надихнуло Вас на створення цієї колекції?

На створення колекції мене надихнув застарілий гардероб батька, з’явилась ідея дати нове життя старим речам. А ще я дізналася про новий напрямок в архітектурі – «деструктивізм», який мене дуже зацікавив. Цей напрямок виник в кінці ХХ століття, коли архітектори все частіше стали задаватись питанням необхідності використовувати загальновизнані правила естетики при побудові нових споруд. Для деструктивізму характерними є руйнування усього звичного, стандартного, несподівані вигини ліній, асиметрія. Усе це надихнули мене на створення колекції жіночого одягу з морально застарілих чоловічих костюмів і сорочок.

Хто допомагав у створенні колекції?

Це насамперед творчий колектив нашої кафедри технології та конструювання швейних виробів, а саме: Краснюк Лариса Володимирівна, яка була керівником курсового проекту, де була закладена основна концепція майбутньої колекції; це Троян Олександр Михайлович – керівник мого дипломного проекту та Кулєшова Світлана Геннадіївна, які від самого початку цінними порадами допомагали та направляли роботу над колекцією, керуючись досвідом та кваліфікованістю.

Чи були якісь цікаві ситуації при створенні та демонстрації Вашої колекції?

Весь процес створення колекції був надзвичайно цікавим. Адже життя людини змінюється з кожною прочитаною книгою, з кожним переглянутим фільмом, з кожним новим знайомством, а тут такий досвід, стільки праці, так багато нового… По-перше, я відкрила для себе скільки цікавих жіночих речей можна пошити із звичайного класичного чоловічого костюма, які різноманітні для молельєра його елементи. По-друге, основні вироби колекції створені макетним способом. Весь процес наколювання фотографувався для графічної частини дипломного проекту. Також цікавою для мене була реакція глядачів під час демонстрації колекції на півфіналі та фіналі, яка засвідчила, що колекція настільки цікава, що розглядаючи її знаходиш все нові і нові цікаві елементи.

Якщо не секрет, яким призом Вас нагородили за перемогу на «Барвах Поділля»?

За перемогу я отримала швейну машину «Зінгер», та дипломи «Гран-прі», а також диплом від Хмельницької обласної організації Спілки дизайнерів України «За творчий підхід до створення художнього образу в колекції». На мою думку для творчої людини головне визнання, коли твоя праця цінується.

Нам відомо, що Ви вже приймали участь у конкурсах дизайнерів одягу. Чи отримували перемоги Ваші колекції раніше, розкажіть детальніше?

У конкурсі такого рівня я перемогла вперше. Але досвід, здобутий раніше при участі в різних конкурсах та фестивалях мені став у пригоді. Важливо розуміти, що конкурси та фестивалі різного рівня, потребують свого підходу.

Конкурси на рівні вищих навчальних закладів, такі як «Барви Поділля», «Печерські каштани» «Феєрія моди» дають змогу проявити власний погляд, креативність, ідею, порівняти себе з такими ж дизайнерами початківцями, поспілкуватись з людьми, близькими по духу.

В той час, такі фестивалі, як, наприклад, «Вінницький подіум», в якому я приймала участь двічі, спрямовані на рекламу дизайнера чи торгової марки, завоювання нових клієнтів, та дають поштовх до більш серйозного просування по кар’єрним сходинкам. Там маєш довести, що ти не гірший, ніж дизайнери з 10-20-ти річних досвідом роботи.

Забула сказати, що перемагала з сім’єю на конкурсі “Найкраща творча сім’я міста Вінниця”, де окрім всього іншого, враховувався і показ моєї колекції.

Поділіться, будь-ласка, своїми планами на майбутнє.

Коли мені ставлять це питання, я зазвичай розгублююсь. Тому що не хочеться загадувати наперед. Та взагалі звичайно хотілося б відкрити власну дизайн-студію, хай навіть для початку невеличку, головне щоб були люди, які б щоразу чекали виходу нової колекції та для яких можна було б втілювати свої ідеї в реальність. Перемога на «Барвах Поділля» додала мені впевненості у власних силах і тепер я намагатимусь досягти поставленої мети. Маленькими кроками – до великої цілі.

Що Ви можете сказати з приводу модних тенденцій на сезон «весна-літо 2012»?

У сезоні «весна-літо 2012» безумовно модними є яскраві речі: жовтий, зелений, рожевий, аквамарин, лазурний колір, колір фуксії… Легкі повітряні шифони на піку популярності. Такий улюблений усіма нами стиль «Casual», а також спідниці та сарафани довжини «максі» залишаються в тренді. І ще не бійтесь експериментувати з яскравим взуттям та аксесуарами.

Щоб Ви побажали студентам кафедри ТКШВ, які мріють над створенням власних колекцій?

Натхнення та наполегливості. А головне, щоб те, що ви робите приносило вам задоволення. Якщо навіть щось не виходить – не біда. Зверніться за порадою до того, кому можна довіритись, відпочиньте і просто полюбіть свою роботу. Бо те, що зроблено з любов’ю, у що вкладена частинка душі завжди приносить успіх.

Щаслива мить перемоги