Аспіранти кафедри технології і конструювання швейних виробів Хмельницького національного університету долучилися до трьох навчальних модулів, присвячених європейським практикам управління текстильними відходами, сучасним технологіям перероблення та екологічним викликам легкої промисловості.
Учасники ознайомилися з підходами європейських країн до управління текстильними відходами, дізналися про значення цифрового паспорта продукту, а також розглянули можливості застосування нейронних мереж для визначення складу текстильних матеріалів.
Для аспірантів навчальні модулі стали можливістю поглянути на проблему текстильних відходів ширше – не лише як на технологічне завдання, а і як на питання відповідальності виробників, споживачів та суспільства загалом.
Якими були враження учасників, які теми запам’яталися найбільше та які висновки вони зробили після завершення навчання? Своїми думками поділилися аспіранти кафедри.
Сергій ТКАЧУК: «Відвідавши тренінги, хочу відзначити гарну організацію та доступність для учасників з інших міст. На першому заході було цікаво дізнатися про перероблення текстилю в європейських країнах і можливості, які воно відкриває для суспільства та довкілля. Особливо зацікавила тема Digital Product Passport (DPP), його впровадження та значення для розвитку легкої промисловості. Другий захід був більше зосереджений на хімічному переробленні матеріалів. Це дало змогу глибше зануритися в проблематику текстильних відходів і пошук шляхів її розв’язання. Особливо вразили розробки молодих науковців ХНУ, їхні експерименти та застосування нейронної мережі для визначення складу матеріалу. Після третього, заключного заходу, з’явилась думка, що потрібно більш усвідомлено ставитись до того, що ми споживаємо, як це відображається на результатах нашої діяльності і що дану проблематику потрібно підіймати на етапі розвитку людини ще з дитячого віку і можливо в такому випадку планета має шанс на майбутнє»
Альона ДЯКОВА: «Участь у трьох модулях тренінгу, присвячених управлінню текстильними відходами, стала для мене цінним досвідом як із наукової, так і з практичної точки зору. Особливо корисним було ознайомлення з європейськими підходами до управління текстильними відходами та принципами циркулярної економіки, що передбачають переосмислення процесів проєктування, виробництва, споживання й повторного використання одягу.
Як представниці наукової спільноти у сфері технологій легкої промисловості, мені важливо розуміти, як принципи ресурсоефективності можуть застосовуватися в освіті, дослідженнях і професійній діяльності. Переконана, що такі заходи сприяють глибшому розумінню проблеми та пошуку практичних рішень для сталого розвитку галузі. Щиро вдячна організаторам і спікерам за змістовні матеріали, обмін досвідомю.»
Володимир МЕЛЬНИК: «Отримав цікавий досвід щодо перероблення матеріалів у країнах Європи. Дізнався більше про проблему мікропластику й був вражений його кількістю, яка може потрапляти в організм людини. Також зрозумів, наскільки затратними є перероблення та сортування відходів. Щоб із проблемою не довелося боротися, краще її не створювати».
Оксана ХАСАНОВА: «Тренінги присвячені управлінню текстильними відходами, стала для мене не лише можливістю отримати нові знання, а й приводом замислитися над тим, як наші щоденні рішення впливають на довкілля. Особливо цікавим було ознайомлення з європейським досвідом рециклінгу текстилю та практичними підходами до повторного використання ресурсів. Як представниця науково-освітньої сфери, я розумію важливість цієї теми для розвитку легкої промисловості та підготовки майбутніх фахівців. Водночас дискусії під час тренінгу спонукали до ширшого обговорення проблеми текстильних відходів, важливості їх перероблення та повторного використання, а також пошуку ефективних рішень для зменшення негативного впливу текстильної промисловості на довкілля. Вважаю, що відповідальне споживання починається саме з таких запитань і невеликих змін у повсякденних звичках. Щиро вдячна організаторам і спікерам за змістовні модулі, нові знання. Цей досвід ще раз підтвердив для мене, наскільки важливо поєднувати професійні знання з особистою екологічною відповідальністю.»
Тетяна ІЩУК: «Мала нагоду долучитися до освітніх заходів, присвячених європейському й українському досвіду управління текстильними відходами. Було цікаво обговорити цифрові паспорти продуктів (DPP) – інструмент для простежуваності матеріалів, доступу до інформації про склад продукції та прозорості ланцюгів постачання. Також цікавим було обговорення екологічних аспектів відходів синтетичного текстилю, зокрема поліестеру, нейлону й акрилу, та знайомство з вебсистемою ExplainableSortX для автоматизованого визначення волокнистого складу тканин. Щиро дякую Агенції сталого розвитку «АСТАР» за організацію та змістовні заходи!»
